Своєрідність конфлікту в “Горі від розуму” А. С. Грибоєдова

Своєрідність конфлікту в комедії “Горі від розуму” полягає в тому, що в добутку відбувається взаємодія соціального й любовного планів. Конфлікт як би знаходить подвійність. И. А. Гончарів у статті “Мильон роздирань” писав: “Дві комедії начебто вкладені одна в іншу: одна, так сказати, приватна, домашня, між Чацким, Софією, Мовчазним і Лізою - це інтрига любові, вседенний мотив всіх комедій. Коли перша переривається, у проміжку є зненацька інша, і дія зав'язується знову, приватна комедія розігрується в загальну битву й зв'язується в один вузол”. У п'єсі “Горі від розуму” А. З.

Грибоєдов переосмислює традиції, пов'язані з епохами класицизму й романтизму, що виражається як на рівні створення образів, характерів, мови, особливої проблематики, так і на рівні самого конфлікту. Традиційної для комедії класицизму є сюжетна схема, де на руку шляхетної дівиці претендують відразу два парубки, образи яких протипоставлені, причому один з них упевнений у своїй перевазі, балакучий і глузливий, а другий скромний і шанобливий; його любить наречена, що володіє такими ж якостями, і він наприкінці п'єси домагається її руки. Зберігши цю схему, Грибоєдов змінив трактування характерів, залишивши їх характеристики

У його комедії відповідно протипоставлені Чацкий і Молчалин, що і має успіх, причому основними його якостями залишаються “помірність і акуратність”. В епоху романтизму існував традиційний конфлікт, що неодмінно був присутнім у будь-якій романтичній поемі, драмі. Він полягав у протиставленні високого й низького; виняткового героя й світла, суспільства, миру в цілому. Цей конфлікт був нерозв'язний. Чацкий своїм поводженням і трагічністю схожий на романтичного героя, що бореться з “жорстокими вдачами”.

Але конфлікт в А. С. Грибоєдова стає історично конкретним. Так, можна зрозуміти, що епоха, зображена в “Горі від розуму”, - епоха секретних сполучників, з одного боку, і аракчеєвщини - з іншої. Чацкий має багато загального з декабристами (любов до російського народу, бажання “служити справі, а не особам”, ненависть до кріпосництва, щира культура й освіченість, “він дуже позитивний у своїх вимогах і заявляє їх у готовій програмі, виробленої не їм, а вже самим століттям”), але за ним не коштує сила, все декабристське суспільство. Він один проти всіх

Незвичайний цей конфлікт “Горя від розуму” закладений у сюжеті комедії. Перша дія являє собою експозицію конфліктного розвитку. Перші 5 явищ цієї дії малюють досить докладну картину життя Фамусова й Софії до приїзду Чацкого, тим самим підготовляючи тло, на якому потім з наростаючою силою розів'ється майбутній конфлікт. Ми довідаємося про любов Софії до Молчалину, що ховається від Фамусова, і про вдаване відношення Мовчазна до Софії (оповідання Лізи про тіточку й молодого француза). 7- 9-е явища - зав'язка любовної інтриги, пов'язана із приїздом закоханого в Софію Чацкого.

Особистий конфлікт служить одночасно проявом і суспільним конфліктом, що вгадується в сатиричних репліках Чацкого про московські вдачі (уже в 7-м явищі Софія зауважує: “Гоненье на Москву. Що значить бачити світло!”). Зав'язка суспільного конфлікту й ускладнення особистої лінії ставиться до 2-му яв - лению другі дії, у якому Чацкий сватається, одержує відмову через свого несумісний з підвалинами фамусовского суспільства способу життя, відбувається пряме зіткнення з Фамусовим по питанню про вдачі (монолог Фамусова “От те-те, всі ви гордії!..

”" і відповідь Чацкого монологом “И точно, почало світло дурніти...”). Так здійснюється природний перехід з конфлікту особистого на конфлікт суспільний. Протистояння Чацкого й Фамусова досягає розжарення в монолозі Фамусова “Смак, панотець, відмінна манера...” і у відповіді Чацкого: “А судді хто?..

” Цей монолог Чацкого підтверджує неможливість примирення між героєм і суспільством. У третій дії відчуження Чацкого підсилюються, його відносини із Софією не поліпшуються. Особистий конфлікт ускладнюється пліткою Софії про божевілля Чацкого, і тільки в 13- 14-м явищах четвертої дії наступає розв'язка особистої інтриги. Суспільна ж лінія боротьби Чацкого з московським суспільством так і не завершується нічим у п'єсі. Фінал “Горя від розуму” залишається відкритим

“Комедія дає Чацкому “мильон роздирань” і залишає, очевидно, у тім же положенні Фамусова і його братії, у якому вони перебували до цього, нічого не говорячи про наслідки боротьби”. А. С. Грибоєдов створює добуток, у якому заявляється “енергический протест проти мерзенної расейской дійсності”. Конфлікт комедії А. З.

Грибоєдова не просто незвичайний, він своєрідний, оскільки відбиває внутрішні протиріччя, що існували в російському суспільстві в першій чверті XIX століття. Поряд з ним у комедії присутня любовна лінія, що грає важливу роль: любовна драма Чацкого стає вираженням ідейної самітності героя. Таким чином, своєрідність конфлікту цього, за словами А.

А, Блоку, “нерозгаданого до кінця” у добутку А. С. Грибоєдова складається в тісній взаємодії суспільної й особистої ліній, кожна з яких виглядає в п'єсі нетрадиційно. А. С. Грибоєдов переосмислює колишні зразки й створює новаторську комедію, інтерес до якої не пропадає із середини XIX століття, коли Чацкий став сприйматися як єдиний позитивний герой у росіянці драматургії

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Энциклопедия Школьника – содружество русского слова и литературы